Орфографічний словник української мови. 2005.
належувати — I ую, уєш, недок., розм. Довго, досхочу лежати; відпочивати, відлежуватися. II ую, уєш, недок., нале/жати, жу, жиш, док., перех., розм. Довго лежачи, викликати застій крові, оніміння якоїсь частини тіла … Український тлумачний словник
належати — I жу, жиш, недок. 1) кому, чому і рідше до кого – чого. Бути чиєю небудь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні, володінні. 2) до кого – чого. Відноситися до якого небудь розряду, виду і т. ін.; входити до складу чогось, бути членом чогось … Український тлумачний словник
належування — я, с. Дія за знач. належувати … Український тлумачний словник
